Поряд з традиційними і нетрадиційними загрозами, які постають перед людством у зв’язку з різними проявами тероризму, було порушено питання про новий глобальний виклик – про Росію як державу-члена ядерного клуба з правом вето у Раді Безпеки ООН, що всебічно підтримує, виправдовує та пропагує міжнародний тероризм як стратегію своєї зовнішньої політики.

Небачений до цього цинізм, з яким Москва, здійснюючи агресію проти України, обстоює міжнародний тероризм, ставить перед цивілізованим світом надзвичайно складну проблему пошуку адекватних засобів приборкання держави-злочинця такого масштабу та військової моці.