Розвиток двосторонніх економічних відносин між Україною і Сінгапуром, зокрема в секторі агропродукції та харчових товарів, характеризується позитивною динамікою, відсутністю торговельних конфліктів та спеціальних торговельних бар’єрів.

Стислий огляд агропромислового сектору Сінгапуру

З огляду на невелику частку території острова Сінгапур, яка придатна для ведення сільського господарства, аграрно-промислова галузь в структурі економіки Сінгапуру складає всього 1,6%.

Сінгапур забезпечує розвиток власного виробництва тільки критичної сільгосп та харчової продукції (30% яєць, 6% море- і рибної продукції та 3% овочів), а також створення продовольчих резервів через схему накопичення рису, згідно з якою імпортери повинні зберігати певну мінімальну кількість завезеного рису, що є обов’язковою умовою ліцензії на його імпорт.

З огляду на таку ситуацію Сінгапур імпортує понад 90% продуктів харчування, що робить її вразливою до збоїв у глобальному ланцюзі постачання продовольства, спалахів захворювань, політичних рішень іноземних урядів та геополітичної напруженості. Щоб мінімізувати вплив таких загроз Сінгапур диверсифікує джерела цього сегменту імпорту: станом на кінець 2024 року кількість джерел постачання продуктів харчування склала 187 країн та регіонів.

Щорічно Сінгапур імпортує близько 134 тис. тон свинини, 224 тис. тон курятини, 129 тис. тон морепродуктів, 564 тис. тон овочів та 2,3 млн. шт. яєць (дані 2024 року).

Поточний стан торгівлі сільськогосподарською продукцією між Україною та Сінгапуром

За останні п’ять років для українських виробників харчових продуктів Сінгапур відкрив ринки м’яса птиці та продуктів з нього, м’яса птиці за стандартами «Халяль», фуагра, столових яєць, кормів для домашніх тварин. На кінець 2024 року в Сінгапурі акредитовано 9 українських птахофабрик для поставок столових яєць в Сінгапур, а також 5 виробництв для поставок мороженої курятини та продукції переробки м’яса птиці. При цьому сінгапурським регулятором забезпечено принцип зонування при імпорті м’яса птиці та столових яєць з України у випадках спалаху пташиного грипу в Україні.

Україною також ініційовано процедуру відкриття ринку свинини Сінгапуру для українських виробників та експортерів. На даний час заявку на акредитацію своєї продукції в Сінгапурі подало 6 українських компаній.

У 2024 році загальний товарообіг зовнішньої торгівлі між Україною і Сінгапуром (торгівля товарами) склав 130,2 млн. дол. США. Експорт – 38,4 млн. дол. США, імпорт – 91,7 млн. дол. США., сальдо від’ємне – 53,3 млн. дол. США. У порівнянні з 2023 роком товарообіг збільшився на 10%, в основному за рахунок зростання обсягу імпорту товарів з Сінгапуру. Український експорт товарів зменшився на 34% за рахунок падіння вдвічі поставок курячих яєць та зменшення Сінгапуром реекспорту української пшениці та ячменю. Водночас, зріс експорт соняшникової олії.

Основні позиції  українського експорту: олії рослинного походження; столові яйця; м'ясо птиці (морожена курятина), зернові (ячмінь, пшениця).

У першому півріччі 2025 року загальний товарообіг зовнішньої торгівлі склав 52,4 млн. дол. США, експорт – 22,7 млн. дол. США, імпорт – 29,7 млн. дол. США. Сальдо від’ємне – 7,0 млн. дол. США. Основними експортними товарами є соняшникова олія (57% від загальної вартості експорту), столові курячі яйця та макуха, яка з’явилась вперше у експортних позиціях з суттєвою вартістю.

Динаміка та структура торгівлі с/г та харчовими товарами між країнами, тис. дол. США

*за даними Держмитслужби України

Таким чином, структура українського експорту переважно складається з груп сільськогосподарської та харчової продукції (майже 92%), головними та стійкими позиціями якої є поставки соняшникової олії, столових курячих яєць та мороженої курятини.

Інвестиційне співробітництво в галузі сільського господарства та харчової промисловості.

В 2024 році свою інвестиційну діяльність в Україні в зазначеній галузі продовжувало дві сінгапурські компанії: Wilmar International  (заводи з переробки олійних культур, с.Нові Біляри, Одеська обл., перевалка олії в порту Південний, та виробництво харчової продукції ТМ «Чумак») та Food Empire (розчинні напої, м.Золотоноша, Черкаська обл.).

У зв’язку з тимчасовою окупацією м.Каховка були зупинені потужності з виробництва харчової продукції ТМ «Чумак». З метою відновлення виробництва відомого бренду та експортного потенціалу компанія Wilmar протягом 2023 року перемістила виробництво продукції на потужності інших компаній в сусідніх країнах та західній частині України зі збереженням рецептури та якості ТМ «Чумак».

Перспективи розвитку експорту української сільськогосподарської торгівлі до Сінгапуру та співробітництва у сфері продовольчої безпеки 

Потенціал продовольчого ринку Сінгапуру становить майже 500 млн. дол. США на рік. Крім зазначеної вище номенклатури с/г та харчової продукції, Україна має можливості забезпечити потреби Сінгапуру в суттєвому обсязі за рахунок поставок таких продуктів як мед, крупи зернових культур, насіння та плоди олійних (соняшник, соєві боби), кормові продукти, олія (соєва, ріпакова), маргарин, цукор, дріжджі, сири, кондитерські вироби, соки (фруктові та овочеві), пиво та вино.

            Шляхи поглиблення співробітництва:

• подальша реалізація експортного потенціалу України на ринку с/г та харчової продукції Сінгапуру, зокрема заповнення місцевих ніш такими товарами як столові яйця (обсяг стабільно збільшується), м'ясо птиці (потенціал поставок курятини у 10 разів вищий за мінімум у 2023 році), соняшникова олія (обсяг поставок за 2023-2024рр. збільшився суттєво);
• розширення номенклатури експорту с/г та харчових продуктів за рахунок потенційно привабливих товарів для сінгапруського ринку, в першу чергу через участь українських експортерів у профільних міжнародних виставкових заходах в Сінгапурі;
• реалізація заявки України щодо відкриття ринку Сінгапуру для української свинини.

Співробітництво з Бруней Даруссаламом 

Розвиток двостороннього торговельно-економічного співробітництва між Україною та Брунеєм є незначним, що обумовлюється географічною віддаленістю країн, вузьким за кількістю споживачів ринком (населення Брунею складає 450 тисяч громадян), специфікою імпорту (дозволяється ввезення харчових продуктів за місцевими стандартами «халяль») та споживчих уподобань (рис, свіжі овочі та риба і продукти з неї).

Внутрішній ринок Брунею залишається незначним за масштабами. Основними постачальниками товарів на ринок БД є регіональні держави – Малайзія, Сінгапур, КНР та Австралія, включаючи харчові продукти (Малайзія, Австралія і Таїланд). Наразі Бруней за рахунок власного виробництва на 100% забезпечує власні потреби щодо споживання яєць та м'яса птиці, а також на 85% - риби.

Незважаючи на невеликий загальний розмір імпорту Брунеєм окремих харчових продуктів, які є традиційними для українського експорту (м'ясо птиці, кондитерські вироби, мед), у ході візитів Посла до Брунею у 2023-2025 рр. в рамках зустрічей з чинниками економічного та торговельного розвитку країни висувалась пропозиція здійснення пілотних поставок української продукції на брунейський ринок для ознайомлення з нею місцевого населення, зокрема використовуючи механізм сінгапурського реекспорту товарів з України.