8 травня вшановуючи пам’ять мільйонів загиблих у кривавих змаганнях ІІ СВ, наш народ укотре змушений боронити свою Вітчизну від Молоха з північного сходу. Там, за кремлівськими мурами, історія нікого нічому не навчила. Недоімперії знов не йметься показати всьому людству свою печерну ненависть до свободи. Напевно, 9 травня її ватажки отримуватимуть насолоду від споглядання за наймасштабнішим за роки після тієї війни проходженням смертоносної техніки, яка сунутиме Красною площаддю, щоб потім в ім’я «русского міра» нищити наших з вами співвітчизників, тримати під прицілом наші міста і села, а то і збивати пасажирські літаки.

Хіба ж у такий спосіб пошановують ветеранів та згадують загиблих? Вочевидь що ні. Зброєю хизуються лише тоді, коли прагнуть залякати, змусити підкоритися.

Безмежно просто пояснили, де починається справжня, неудавана цивілізованість, вже дуже похилого віку українські ветерани Другої світової, що воювали у лавах радянської армії і вели визвольну боротьбу у підрозділах Української повстанської армії. Вони вперше спільно відзначають Перемогу над нацизмом у Європі, а їхні сини та онуки як одне ціле боронять Україну від російсько-терористичних загарбників.

У протистоянні нападнику ми спираємося на підтримку всього цивілізованого світу, у тому числі на сінгапурських друзів, що рішуче засудили агресію Російської Федерації проти України та цинічну окупацію Автономної Республки Крим. Згадаймо, що тисячі сінгапурців стали жертвами жахіть ІІ СВ і нині готові дати відсіч будь-яким зазіханням на свій суверенітет, чи то з моря і повітря чи у кіберпросторі.

Вшануймо пам’ять загиблих, побажаймо здоров’я живим, звитяги нашим героям-захисникам у війні опору російському агресору та будемо вдячними всім тим, хто сьогодні, у важкі часи, став опліч нас.

З нами правда, тому нас не здолати.

Слава Україні!

З повагою,

Павло Султанський

Посол