пані та панове, друзі!

У нашому з вами житті сталася подія, що зібрала нас тут під одним дахом: щойно з'явився на світ Український Клуб Сінгапуру, пройшли вибори його очільників та комітету.

Привітаймо їх нашими оплесками!

Сталася ця подія у переддень Дня Державного Прапора і 24-ї річниці Незалежності України, з якими хотів би вас окремо привітати.

Про Державний Прапор докладніше поговоримо дещо пізніше. А зараз - про нас з вами.

За неофіційними даними, громадян України у Сінгапурі близько півтисячі. Але кількість тих, хто ототожнює себе з українством, назвати складно. 

Передусім, виходитимемо з усвідомлення очевидних речей: Україна є Батьківщиною для людей багатьох етносів, культурних та релігійних традицій, навіть мов. 

Одні з нас є українськими громадянами, для декого Україна є землею, звідки колись емігрували їхні батьки тощо. Є і численні симпатики України, кого ми радо вітаємо посеред себе та сприймаємо як частку світового українства. У цьому полягає наша особливість, у цьому - запорука нашої стійкості і витривалості.

Україна відкрита для кожного, хто понад усе цінує свободу, гідність, повагу до основних людських цінностей. Цей дух волі, віковічне несприйняття абсолютної влади, готовність до самопожертви в ім'я незалежності століттями руйнували і продовжують руйнувати зазіхання на наш суверенітет і територіальну цілісність.

Офіційно 24 серпня ми відзначаємо День Незалежності. Та дозволю собі стверджувати, що будувати справді незалежну Україну ми розпочали у кінці лютого 2014 року, коли нас благословила на цю справу Небесна Сотня, коли Революція Гідності з Майдану у Києві поширилася на всю Україну. 

"Дякувати" слід і зловісним кремлівським вурдалакам. Вони укотре нагадали нам про своє загарбницьке нутро та, сподіватимемося, надовго зробили щеплення від побрехеньок про братерство, так зване єдине слов'янське коріння та брутальність й історичну приреченість "русского міра".

"Борітеся і поборете!" - закликав українство Тарас Шевченко. 

У наших реаліях дозволю собі так розтлумачити слова народного генія. Кожен з нас повсякчас має можливість обирати або тихе, безтурботне життя, або ж займати небайдужу позицію. 

Всім знайоме "моя хата скраю". Але є у цього виразу продовження: "Моя хата скраю - першим ворога зустрічаю".

Дорогі друзі, всі ви - вочевидь - стали до лав небайдужих, залучилися до числа тих, кому насправді болить за долю України, за гідне європейське майбутнє нашої Батьківщини.

Щира вам за це подяка.

Ми не лишаємося на самоті у протистоянні з ворогом, у подоланні економічних викликів. З нами весь цивілізований світ, і народ Сінгапуру зокрема, з нами правда і Бог, з нами мужність і свята віра у перемогу, нарешті, з нами дедалі дешевший барель нафти і невпинно зростаючі санкційні списки, покликані витверезити агресора.

Разом ми здолаємо цей іспит на витривалість, виправдаємо сподівання тих, хто поліг, боронячи свободу, зробимо життя в Україні гідним і заможним, безпечним і захищеним. 

Якоюсь часткою це залежить від кожного з нас. То ж пам'ятаємо і дбаємо про нашу Неньку.

Слава Україні!